Міжнародне право - що це таке, визначення та поняття

Міжнародне право - галузь права, що займається питаннями визначення та регулювання відносин між державами. Таким чином, він також відповідає за використання спільних товарів у всьому світі, таких як навколишнє середовище або міжнародні води.

Основним завданням міжнародного права є забезпечення гармонійних, мирних та спільних відносин між державами.

Він складається з набору правових норм, договорів та конвенцій. Вони регулюють поведінку держав та інших міжнародних агентів.

Елементи міжнародного права

Основними елементами є:

• Міжнародні договори у формі пактів, угод, декларацій, приміток тощо.
• Міжнародні конвенції.
• Міжнародний звичай, який прийнятий як широко поширена практика.
• Загальні принципи права, визнані державами.
• Судові рішення та доктрини (які допомогли б визначити застосування норм).

Питання, що розглядаються у міжнародному праві

Серед тем, на які він звертається, є:

• Права людини.
• Ядерне роззброєння та інші види зброї.
• Міжнародна злочинність.
• Біженці.
• Міграції
• Проблеми національності.
• Я лікую в’язнів.
• Застосування сили.
• Поводження в періоди війни.
• Використання та захист міжнародних спільнот, таких як навколишнє середовище, міжнародні води, космічний простір, світові комунікації та міжнародна торгівля.

Виникнення та еволюція міжнародного права

Виникнення міжнародного права йде паралельно із появою держав.

Серед найдавніших джерел міжнародного права ми можемо знайти договір між Месопотамією та Уммою близько 3100 р. До н. Цей договір регулював кордони та їх недоторканість. Але це не єдиний приклад.

У давнину ми можемо знайти кілька міжнародних договорів між двома або більше державами, які зазвичай зосереджувались на питаннях кордонів, мирних угод та поводженні з іноземцями. Однак на той час не існувало впорядкованої правової системи цих договорів чи конвенцій.

Передумови сучасної системи міжнародного права

Одним із попередніх факторів сучасної міжнародно-правової системи був Вестфальський договір 1648 р., Підписаний більшістю європейських держав у війні 1930-х рр. Цей договір встановив деякі фундаментальні стовпи чинної правової бази.

Варто також згадати інші відповідні договори, такі як Паризька декларація 1853 р. Про війну на морі; Женевська конвенція 1864 р. про лікування солдатів, поранених під час війни, та Гаазькі декларації 1899 та 1907 рр. про забезпечення вирішення конфліктів мирними засобами.

Перша і друга світові війни наклали жахливу паузу в розвитку міжнародного права. На початку 1945 року та після закінчення війни держави повернулися до завдання створити правову базу, яка допоможе зберегти мир, безпеку та сприятиме міжнародному співробітництву.

Організація Об'єднаних Націй взялася за роботу з кодифікації, організації та розробки системи, яка могла б підтримувати повагу до зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів. Серед органів ООН, створених для забезпечення міжнародного правопорядку, є: Міжнародний суд, Рада Безпеки та Генеральна Асамблея.

Є також Міжнародні трибунали та інші суди, яким допомагає ООН.