Зовнішній попит - це кількість товарів і послуг, що виробляються в тій чи іншій країні і які вимагають резиденти за кордоном.
Національні виробники продають за рахунок експорту важливу частину свого виробництва агентам, що проживають за кордоном (приватним особам, компаніям, урядам тощо).
Зовнішній попит може бути визначальним фактором зростання економіки. Наприклад, у випадку Чилі одним з основних джерел доходу є експорт міді. Попит на мідь є в основному зовнішнім, і такі країни, як Китай або США, є одними з найважливіших попитувачів. Коли цей попит падає, темпи зростання країни можуть негативно позначитися.
Багато країн пропонують субсидії або державну допомогу місцевим виробникам, щоб вони могли продавати свою продукцію за кордоном та залучати більший попит.
При розрахунку залишку товарів і послуг країни враховується загальний зовнішній попит (експорт) країни, а імпорт дисконтується, що призводить до чистого експорту або зовнішнього попиту, що може бути негативним, якщо імпортується більше товарів та послуг які експортуються.
Визначальні фактори
На цей попит впливає кілька факторів. Деякі з них ми опишемо нижче.
- Курс валют або відносна ціна валют країн. Чим сильніше валюта іноземних резидентів щодо місцевої, тим більше їх зацікавить купівля місцевої продукції.
- Найвищий приріст населення чи доходів зарубіжних країн. Ці фактори збільшують попит на місцеву продукцію. Так, наприклад, коли Китай або Індія демонструють значне зростання, попит на сировину, таку як мідь, сталь, нафту тощо, значно зростає.
- Цікава та різноманітна пропозиція місцевої продукції (наприклад, типова продукція, відмінна від тієї, що спостерігається в інших країнах, або, навпаки, інноваційна продукція) також має тенденцію до збільшення зовнішнього попиту.
- Періоди глобальної економічної рецесії мають тенденцію до зменшення зовнішнього попиту.
- Норми, обмеження або обмеження торгівлі, введені країною, мають тенденцію до зменшення зовнішнього попиту.