Ринкова вартість товару - це оцінка ціни товару в даний момент часу з урахуванням його оцінки на ринку секонд-хендів.
На практиці часто розуміють, що ринкова вартість ототожнюється з досяжною ринковою вартістю товару, що продається на ринку секонд-хенд.
Іншими словами, це приблизна цифра, що враховує ряд факторів та характеристик, що визначають товар та його статус на певний момент.
Ця концепція широко застосовується у багатьох секторах, таких як нерухомість, висвітлення автомобільного сектору або продаж промислових машин.
У цих сферах обмін вживаними товарами є постійним, тому ринкова вартість присутня в цих операціях.
Визначальні фактори при розрахунку ринкової вартості
Ринкова вартість залежить від певних спостережуваних характеристик активу, що підлягає оцінці:
- Античність або життя майна.
- Серійні характеристики товару (опис деталей, розміри, розрахунковий термін корисного використання).
- Погіршення порівняно з початковою ситуацією, тобто коли вона була новою. Іншими словами, його стан збереження чи утримання.
- Модифікації або додаткові вдосконалення, які можуть збільшити його вартість. Це призведе до того, що називається поліпшенням ринкової вартості.
- Потенційний попит на ринку того самого товару на момент його дослідження.
Приклад венозного значення
Ринкова вартість - це постійне поняття у секторі страхування, оскільки воно постійно використовується при оцінці майна, наприклад, нерухомості чи автомобілях.
У випадках знецінення або збитків страхові компанії зазвичай беруть до уваги ринкову ціну певної моделі. Наприклад, при відшкодуванні витрат на транспортний засіб цю суму можна розрахувати, дотримуючись ринкової вартості тієї ж моделі.
Зазвичай розуміють, що в цих випадках ринкова вартість пошкодженого автомобіля відповідала б ринковій вартості, розрахованій для зазначеної моделі (з її характеристиками та віком).
Ринкова вартість щодо первісної вартості
З іншого боку, у більшості випадків ринкова вартість нижча за початкову вартість придбання, коли товар новий. Це спричинене існуванням використання та зношення, а також амортизацією активу.
Однак бувають випадки, коли, залежно від характеру товару, ціна продажу піднімається вище ціни на нове або походження.
Тобто переоцінка розглядається як наслідок часу, що минув, або тенденцій на ринку. Прикладами цього є такі продукти, як певні сорти вина, витвори мистецтва, філателія чи антикварні товари.
