Захисні угоди - це низка надзвичайних заходів, які країни можуть вжити в надзвичайних ситуаціях, коли їх компаніям шкодить міжнародна ділова практика, яка загрожує їхній економіці.
У випадку, якщо значна кількість компаній постраждає від збільшення імпорту, угоди про захист СОТ дозволяють їм вживати надзвичайних заходів, щоб запобігти шкоді вітчизняним компаніям. Заходи, які можуть вжити постраждалі країни, включають підвищення тарифів або встановлення експортних квот.
У сфері фінансів концепція гарантійної угоди стосується контрактів, які перешкоджають можливості того, що група акціонерів може придбати значний пакет акцій компанії.
Умови застосування гарантійних угод
Щоб країна могла застосовувати заходи, передбачені угодами про захисні заходи, потрібно виконати три умови:
- Що відбувається збільшення імпорту.
- Що є збиток для відповідної групи національних компаній або що існує обґрунтована загроза збитку.
- Що існує взаємозв'язок між збільшенням імпорту та шкодою для внутрішнього виробництва.
Різниця між серйозною шкодою та загрозою шкоди
Угода про запобіжні заходи визначає серйозну шкоду як ситуацію, коли значна шкода наноситься вітчизняній промисловості. Якщо встановлено серйозну шкоду, слід провести розслідування з оцінкою таких факторів:
- Швидкість та обсяг імпорту зросли.
- Зміни рівня продажів.
- Рівень зайнятості у постраждалому секторі.
- Частина внутрішнього ринку поглинається імпортом.
- Збитки в національних компаніях.
З іншого боку, загроза шкоди передбачає обґрунтовану можливість того, що в майбутньому буде завдано шкоди вітчизняній промисловості. Він не повинен ґрунтуватися лише на здогадах, його слід аргументувати на основі фактів.
Остаточні та тимчасові захисні заходи
Остаточні заходи:
- Обов'язок: Збільшення тарифу вище обмеженої ставки.
- Експортні квоти або квоти: Кількісні обмеження. Нижчий рівень, ніж імпорт за останні 3 представницькі роки, може не встановлюватися, якщо немає підстав для встановлення іншого рівня.
Тимчасові заходи:
Вони застосовуються, коли будь-яка затримка може завдати непоправної шкоди. Їх можна встановити, коли доведена шкода доведена або існує загроза серйозної шкоди. Ці заходи спричинять за собою підвищення тарифів максимум на 200 днів.
