Європейські установи наголошують на контролі за державними рахунками та заборгованості країн. Але для Іспанії хороших новин, здається, не надходять, оскільки вона зареєструвала найбільший дефіцит в Європейському Союзі. Державний дефіцит Іспанії становить 4,5%, що на одну десяту нижче погодженого з Брюсселем на 2016 рік. На європейському рівні звіт, опублікований Євростатом, відображає покращення державного боргу та контроль над державними бюджетами.
Іспанія, країна з найбільшим державним дефіцитом
Багато хто здивується, що сталося з тим, що Іспанія позиціонується як країна Європейського Союзу з найбільшим дефіцитом. Ну, ситуація частково пояснюється 2574 мільйонами євро, виділеними на допомогу суб'єктам фінансового сектору, які були виділені Bankia, Sareb (організація, яка відповідає за поглинання токсичних активів банку) та Novacaixa Galicia.
Казначейство встановило дещо більш оптимістичні прогнози, дефіцит становив 4,33%, але допомога, призначена банкам, обтяжила прогнози. І це те, що в Іспанії попереду робота, оскільки до 2017 року вона повинна досягти 3,1% дефіциту, а вже в 2018 році вона повинна бути на рівні 2,2%, тобто поза так званою процедурою надмірного дефіциту.
Як ми попереджали у своїй статті «Каталонія та опозиція змушують іспанський уряд змінити плани економіки», каталонська політична ситуація змусила уряд змінити свої макроекономічні прогнози, тому будуть використовуватися більш консервативні оцінки, особливо щодо економічних зростання та державний дефіцит.
Брюссель рішуче зупинився на жорсткій економії, саме тому він ретельно стежить за тим, щоб його країни-члени мали дефіцит менше 3%. Це золоте правило європейського фіскального пакту було порушено лише Францією (3,4%), Румунією (3%) та Іспанією (4,5%).
Краще позиціонуються за дефіцитом такі чемпіони економії, як Німеччина, з профіцитом 0,8%, Нідерланди також з профіцитом 0,4% або Люксембург, що лідирує в профіциті бюджету з 1,6%. Греція увійшла до групи країн з профіцитом, досягнувши позитивного сальдо в 0,5% після застосування коригувань, запропонованих Брюсселем.
Якщо ми проаналізуємо державні рахунки на європейському рівні, то виявимо, що дефіцит громади становить 1,5%, показник, який покращився порівняно з 2,1%, отриманими в попередньому році.
Битва за зниження рівня державного боргу
Окрім бюджетного контролю, є й інші питання, які також займають увагу європейських інституцій. Мова йде про рівень державного боргу. Іспанія здавалася небезпечно близькою до 100% державного боргу ВВП. Попереднього року він становив 99,4%, але певний прогрес був досягнутий, розмістивши державний борг на рівні 99% ВВП. У цифрах це передбачає державний борг на загальну суму 1107 мільярдів євро.
Іншим із основних зобов’язань Європи є підтримка рівня державного боргу нижче 60% ВВП. В даний час із 28 держав, що входять до Європейського Союзу, 16 мають борг, який перевищує 60% ВВП.
Серед держав, які не відповідають Пакту про стабільність Європейського Союзу, слід виділити такі: Греція (180,8%), Італія (132%), Португалія (130,1%), Кіпр (107,1%) та Бельгія (105,7% ).
Навпаки, країнами з найнижчим державним боргом є: Естонія (9,4%), Люксембург (20,8%), Болгарія (29%), Чехія (36,8%) та Румунія (37,6%).
Якщо ми подивимось на коефіцієнт боргу в єврозоні, він залишається на рівні 88,9% у 2016 році проти 89,9% у 2015 році.
Ще одним аспектом, який слід виділити, є державні витрати. У країнах, офіційною валютою яких є євро, державні витрати складають 47,6% ВВП, тоді як державні доходи становлять 46,1%. Якщо взяти за орієнтир 28 країн, що входять до Європейського Союзу, то витрати складають 46,3% ВВП проти 44,7% доходу. Все це означає, що європейські країни, особливо країни, що перебувають у дефіцитному стані, повинні докласти зусиль для покращення їх збору, щоб покращити результати своїх державних рахунків.
Залишається з’ясувати, які заходи будуть вжиті Європейським Союзом та державами-членами для очищення державних рахунків, а також для зменшення рівня державного боргу. Очевидно, що перед європейськими державами попереду робота, спрямована на досягнення бюджетної стабільності та спроби виконати економічні зобов'язання, набуті з Європейським Союзом.