Інспекція праці - це контрольна оцінка, що проводиться державним управлінням. Це використовується для виявлення правових та адміністративних порушень, а також можливого шахрайства.
Як урядовий механізм контролю, інспекція праці виконує функції контролю та нагляду за діловою практикою у таких сферах, як охорона праці, податки чи охорона навколишнього середовища, серед іншого.
Комерційні компанії у всьому світі повинні адаптуватися до своїх правових та нормативних баз, тому різні державні адміністрації мають цей інструмент для забезпечення цього.
Цілі інспекції праці
В економічному повсякденному житті будь-який самозайнятий працівник та будь-яка компанія зобов’язані отримати повідомлення про проведення інспекції праці.
Іноді інспекцію можна проводити без попереднього повідомлення, беручи до уваги різні правила кожної території в цьому питанні.
У багатьох випадках ці акти виконують адміністративну функцію на звичайній основі.
У будь-якому випадку інспектор праці, який звертається до належним чином визначеного офісу, офісу чи штаб-квартири, має правоздатність мати доступ та проводити регуляторні перевірки, які відповідають його роботі.
Що стосується тих бізнес-проектів, в яких, крім того, вони виконуються в будинках, як у випадку з дрібними підприємцями та фрілансерами, інспектор повинен мати відповідний судовий наказ.
Мотивація інспекції праці
Чи проводиться такий вид інспекції чи ні, може залежати від різних факторів, починаючи від періодичного візиту до випадкового контролю державним інспектором.
В інших випадках ці оцінки роботи є наслідком попередніх скарг, які, як правило, мають анонімне походження або треті сторони.
У цьому сенсі багато разів запит на перевірку виникає у відповідь на скарги та повідомлення різних груп: колишніх працівників, незадоволених споживачів чи споживачів або інших юридичних справ.
Дії, що складають інспекцію праці
Методологія інспекцій праці об'єднує низку заходів. Вони залежатимуть від різних факторів, таких як розмір компанії та економічна діяльність, яку вона здійснює.
Однак вони можуть бути зведені в наступних пунктах:
- Оцінка компанії: Відповідальний інспектор або субінспектор повинен підтвердити, що компанія діє відповідно до законодавства та не порушує різних аспектів.
- Запит на документацію: Найпоширеніші запити включають запит на отримання дозволів в порядку, конституційні статути, а також підтвердження податкових платежів або зборів, а також трудові договори або фонд оплати праці для перевірки внесків.
- Запит на ідентифікацію персоналу та співпрацю: Інспектор може на законних підставах перевірити ситуацію із регулярною зайнятістю присутніх, а також вимагати спільних завдань, таких як надання даних та доступ до приміщень компанії.
- Виконання санкцій: Через виявлення порушень, шахрайства чи трудових спорів державні установи мають правоздатність санкціонувати компанію як адміністративно, так і грошово.
Після завершення візиту або інспекції інспектор фіксує зроблені зауваження. Вони можуть бути позитивними чи негативними та відображатимуться у звіті з юридичною силою.
У цих випадках найпоширенішим є письмове повідомлення компанії про необхідні вимоги, а також про можливі штрафи та штрафи.
З іншого боку, терміни виправлення або виправлення зазначених несправностей варіюються залежно від їх природи та законодавства кожної країни.