Економіка Стародавньої Греції базувалася на трьох великих видах діяльності: сільському господарстві, торгівлі та ремеслах.
Економіка Стародавньої Греції розвивалася приблизно між 1200 р. До н. Е. І 146 р. До н. Е.
У елліністичний період були введені значні економічні зрушення, такі як загальне використання валюти, фігура банкірів та поява великих купців.
Сільське господарство
Трьома основними культурами грецької економіки були виноградна лоза, злаки та оливкові дерева. Однак із-за характеру грецької місцевості, в якій було багато гір, прийшов час, коли грецьких культур було недостатньо, щоб гарантувати самозабезпечення. Отже, в умовах недостатнього сільськогосподарського виробництва використовувались посіви колоній.
На той час для грецького сільського господарства було характерним інтенсивне використання робочої сили. Щодо використовуваних сільськогосподарських прийомів, греки вдалися до сівозміни.
Однак тваринництво не мало такого глибокого розвитку і використовувалось як доповнення до сільського господарства. Найпоширенішими видами в Стародавній Греції були кози та вівці, не нехтуючи свинями, великою рогатою худобою, конями та віслюками.
Торгівля та фінанси в Стародавній Греції
Через географічне розташування та корінне сільське господарство, якого було недостатньо для постачання зерна всій Греції, відбувся важливий розвиток морської торгівлі.
Для Греції та її торгівлі вирішальним був розвиток важливих торгових флотів. Таким чином, основними пунктами обміну греків були Єгипет, Італія та такі райони Лівії, як Кіренаїка. З іншого боку, Егейські острови стали проміжними пунктами основних шляхів морської торгівлі.
Основним імпортом для греків була пшениця, хоча значення іншого імпортного сировини, такого як папірус та деревина, також слід враховувати. Щодо експорту, греки продавали за кордон оливкову олію, вино та кераміку.
Не слід забувати, що в ті часи ними не лише торгували сировиною, але й узагальнювали торгівлю рабами. Саме джерелом цієї торгівлі рабами були полонені, захоплені у війнах, піратстві та бандитизмі.
Стійке зростання торгівлі в елліністичній Греції призвело до появи банківської системи, в якій позики видавалися готівкою. Таким чином численні купці оплачували свої експедиції позиками, а також селяни просили аванси за збір своїх посівів.
Розвиток цього виду фінансів дозволив банкам зберігати дорогоцінні метали та виконувати завдання обміну валюти, а також встановлював умови, на яких здійснювались інкасації та платежі. Безперечно, вони мали велике значення у фінансуванні торгівлі та транспорту. Банк був не тільки приватним, але ще до 4 століття до н. C. вже були створені перші державні банки, які пропонували фінансування державам та фізичним особам.
Податки в Стародавній Греції
У Стародавній Греції військова здобич служила джерелом доходу та багатства для царів, до яких слід було додати збір податків на чуже майно.
Існувало велике розмаїття прямих податків, таких як ті, що сплачували ремісники, лікарі, письменники, адвокати та великі статки. Навіть іноземці та звільнені повинні були платити особисті податки. Також сплата податків підлягала оренді землі, риболовлі, торгівлі (митниці, завантаження та розвантаження товарів у портах), набуттю прав громадянства та видобутку корисних копалин.
Значна частина бюджету була призначена на утримання релігійних храмів та фінансування витрат на армію. Іншими витратами були зарплата державних службовців та будівництво громадських робіт.
Рукоділля
Розвиток ремесел мав особливе значення в господарській діяльності Стародавньої Греції. У цьому сенсі варто підкреслити важливість таких видів діяльності, як кераміка та метал, також беручи до уваги вагу інших ремесел, пов’язаних з деревом та текстилем.
До всього цього слід додати, що основною робочою одиницею грецьких ремесел була майстерня, і що в цьому секторі іноді використовувалася рабська праця.
Що стосується кераміки, такі моделі, як горщики, тарілки та масляні лампи, були змодельовані. Слід зазначити, що статті цього типу мали побутові та релігійні цілі.
Що стосується металургії, ливарні вироби з бронзи були життєво необхідними для виробництва зброї, обладунків та щитів, тоді як майстри з дерева відповідали за будівництво торгових флотів та військових флотів на верфях.
Так само будівництво вимагало участі численних ремісників, серед яких варто згадати роботи каменярів, теслярів та скульпторів та живописців, які відповідали за елементи оздоблення та оздоблення.