Правова норма - це заява, що містить права чи обов'язки людей на певній території. Правові норми складають як закон, що вони є правовим порядком території.
Отже, правова норма може бути обов’язком або забороною. Наприклад, заборона куріння в лікарні. Але також може бути так, що ця правова норма пропонує лише визначення шлюбу, яке неявно надає права.
Характеристика правової норми
Правові норми знаходять певні характеристики:
- Правові норми є примусовими: тобто, якщо ці норми будуть порушені, вони матимуть наслідки.
- Юридичні норми неоднорідні: хто відповідає за виконання цих правових норм, не має прямих стосунків з людьми, які повинні їх виконувати.
- Правові норми є абстрактними: фактичне припущення, що міститься в нормі, має бути не конкретною, а загальною ситуацією.
- Правові норми знаходять у всіх сферах: кримінальній, цивільній, адміністративній, трудовій тощо.
- Правові норми формуються на основі фактичного припущення (ситуація, яка спричинила б дію норми) та юридичного наслідку.
- Правові норми встановлюються владою країни, а не окремою особою
- Правові норми переслідують мету.
Класифікація правових норм
Правові норми можна класифікувати на кілька категорій:
- Публічно-правові норми: вони впливають на відносини між державою та фізичними особами
- Приватно-правові норми: вони впливають на стосунки між особами.
- Правові норми загального загального права: це норми, які регулюють цілісну нормативну систему, таку як цивільний кодекс або кримінальний кодекс.
- Правові норми спеціального права: це ті, що регулюють частину нормативної системи, наприклад, горизонтальне майнове право, яке регулює лише частину цивільного права.
- Обов'язкові правові норми: Ті, які не можуть бути змінені волею сторін і є абсолютно обов'язковими. Прикладом цих правил є ті, що регулюють, наприклад, дієздатність людини чи вік.
- Вирішальні правові норми: вони можуть бути змінені сторонами в конкретній справі.
- Жорсткі правові норми: Цей тип правових норм застосовується без будь-якої кваліфікації.
- Правові норми справедливості: Цей тип правових норм можна застосовувати, кваліфікуючи певні моменти.
- Постійні правові норми: вони перестають діяти лише тоді, коли буде введена в дію наступна правова норма.
- Перехідні правові норми: вони мають тимчасову тривалість.