Середній клас є фундаментальним фактором економічної та соціальної стабільності країни. Чим численніший він, тим більший процвітання та розвиток нації. Однак економічна криза 2008 року вразила європейський середній клас і особливо іспанську. Отже, слід поставити наступне запитання: Чи ризикує зникнути іспанський середній клас?
Перш ніж пояснювати причини, що призвели до скорочення середніх класів, зручно знати, якими є рівні доходів цих соціальних класів. Ну, є певна згода між економістами, коли вважають тих людей, які мають дохід від 75% до 200% від середнього значення, як середній клас.
Згадаймо, що медіана залишає нижче 50% найнижчих доходів, тоді як над ним залишається 50% найвищих доходів. Для надання конкретних даних у 2016 році середня заробітна плата для жінок становила 16831,58 євро порівняно з 21626 євро, отриманими чоловіками, згідно з даними Національного інституту статистики.
Починаючи з 70-х років середній клас набирав ваги в економіці та суспільстві, що призвело до зменшення відсотка населення, розташованого в нижчих соціальних класах. Все це було досягнуто завдяки вдосконаленням в освіті, модернізації економіки, включенню Іспанії до міжнародної торгівлі, поступовому зростанню заробітної плати та виходу жінок на ринок праці.
2008 рік, переломний
Однак 2008 рік гальмував зростання середнього класу в Іспанії. Наслідки цієї великої рецесії були жорстокими для економіки, звільнення і безробіття зросли, а заробітна плата впала.
Чорні хмари, що з’явилися в 2008 році, не зникали, а делікатна економічна ситуація, через яку переживала Іспанія в 2012 році, змусила країну звернутися з проханням про порятунок у банку. Тим часом європейські інституції робили ставку на зменшення державного дефіциту та на заходи щодо коригування. Значна частина цих коригувань в кінцевому підсумку припала на середній клас, який бачив, що рівень їх доходів зменшувався.
Саме в 2012 році була проведена трудова реформа. Метою цього нового законодавства було досягнення зменшення безробіття за рахунок гнучкості праці. Завдяки сприянню роботодавцям як у найманні, так і у звільненні, метою було покласти край довготривалому безробіттю, сприяти постійному найму та залучати молодь до ринку праці.
Зростання ВВП та падіння безробіття не означають покращення середнього класу
Ну, як попереджав наш колега Хосе Франсіско Лопес у своїй статті "Рівень безробіття в Іспанії на рівні 10 років тому", дані про зайнятість показують позитивні цифри. Вже в четвертому кварталі 2018 року рівень безробіття становив 14,55% згідно з опитуванням про робочу силу (EPA).
Показники економічного зростання в Іспанії також були позитивними з 2014 року, з 2015 р. Зросли понад 2%. Економісти стверджують, що, коли економіка зростає вище 2%, робочі місця створюються робочо.
Зважаючи на показники безробіття та економічного зростання, все, здається, свідчить про те, що іспанська економіка знаходиться на правильному шляху. Однак соціальна реальність дуже різна, особливо для середнього класу.
Строк дії контрактів та застійна заробітна плата
Незважаючи на те, що створено робочі місця, зарплати нижчі, а найм відзначається тимчасовістю. Договори настільки короткочасні, що досить поглянути на тривожні дані у звіті Карітасу.
За словами Карітаса, протягом 2017 року 90% контрактів були тимчасовими, тоді як третина цих робочих місць не тривала тиждень. За таких короткострокових контрактів дуже важко змусити середній клас відновити свою частку в економіці.
Другим фактором, що пояснює занепад середніх класів, є те, що заробітна плата застоювалась. Давайте поглянемо на дані Національного інституту статистики. У 2016 році жінки отримували середню зарплату 20 131 євро, а чоловіки 25 924. Навпаки, у 2012 році жінки отримували брутто-зарплату 19 537 євро, а чоловіки 25 682 євро брутто. Якщо порівняти дані за 2016 рік, де економічне зростання становило 3,6%, з даними 2012 року, одного з найделікатніших моментів іспанської економіки, ми побачимо, що валова заробітна плата ледве зросла.
Отже, у випадку Іспанії зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) не призвело до покращення добробуту. Безперечно, однією з найбільших економічних та соціальних проблем, з якою Іспанія повинна зіткнутися, є відновлення середнього класу, щоб гарантувати стабільність та добробут своїх громадян.