Об'єктивне право відноситься до правових норм загалом, а суб'єктивне право - це влада, яку мають громадяни як носії прав, наданих об'єктивним правом, продовжувати користуватися цими правами для задоволення власних інтересів.
Закон складається з об’єктивного права та суб’єктивного права. Ці концепції не протиставляються, а доповнюють одна одну для створення правової системи держави. Немає можливості існувати об'єктивне право, яке не надає прав, ані суб'єктивне право, яке не залежить від регулювання. Вони потрібні один одному.
Якщо об’єктивне право посилається на норми та правила, що регулюють повсякденне життя людей, суб’єктивне - на повноваження, які виникають у громадян щодо реалізації прав, що містяться в об’єктивному праві.
Так, наприклад, суб'єктивне право - це право людей на рішення про подальші дії з правом. Але, щоб особа мала можливість прийняти рішення про право чи юридичний актив, власником якого вона є, об’єктивне право повинно було регулювати законність такої можливості діяти з правом.
Приклад
Щоб краще зрозуміти цю різницю, давайте розглянемо кілька прикладів:
Право власності, тобто право на будинок, є суб'єктивним правом. Власник цього права може діяти для задоволення своїх інтересів через це майнове право, продаючи його, змінюючи його тощо. Але обмеження цього суб’єктивного права знаходяться в законодавчому кодексі, який є об’єктивним правом.
Отже, це суб'єктивне право -> Право власності знаходиться в об'єктивному праві -> Цивільний кодекс.
Право на свободу вираження поглядів - це ще одне суб’єктивне право, яке може використовуватись власником цього права у своєму розумінні в межах, які були встановлені, і де ці межі встановлені? В об'єктивному праві.
Отже, це суб'єктивне право -> Право на свободу вираження поглядів міститься в об'єктивному праві -> Конституції.
Право на ресурси - це суб'єктивні права. Особа може оскаржувати ці адміністративні чи судові рішення до тих пір, поки це передбачено постановою. Тобто в об’єктивному праві можливість апеляції.
Отже, це суб'єктивне право -> Право на апеляцію міститься в об'єктивному праві -> Процесуальні кодекси.
Право людей на шлюб є суб'єктивним правом. Ми можемо вибрати одружитися чи ні (це не є обов’язковим, але це сила чи здатність). Тепер, якщо ви вирішите одружитися, вам доведеться дотримуватися правил, передбачених об’єктивним законом (цивільним кодексом). Наприклад, поважайте кількість свідків за його обґрунтованість, будьте відповідного віку тощо.
Різниця між об’єктивним та суб’єктивним правом
У цій таблиці ми можемо побачити основні відмінності:
