Аудиторський ризик - це накопичення організаційних причин, як зовнішніх, так і внутрішніх, які ускладнюють роботу аудитора. Часто це не дозволяє досягти покращень та виявити можливі порушення.
В рамках ретельної та вичерпної оцінки, що передбачає процес, аудиторський ризик охоплює неправомірну поведінку професійного аудитора через труднощі, які він може виявити при правильному виконанні своєї роботи.
Цей тип ризику є спільним для великої різноманітності методів аудиту, що існують в економічній та організаційній сфері, через те, що більшість поділяють подібну методологію аналізу.
Основним наслідком, що виникає внаслідок цього ризику, є неможливість досягнення справжнього іміджу аналізованої компанії, а також неможливість зробити вдосконалення або розвиток нових переваг.
У той же час аудиторські ризики можуть навіть багато разів полегшити шкідливі наслідки. Прикладами їх може бути неможливість виявлення шахрайства або аномалій будь-якого роду.
Причини аудиторського ризику
У будь-якому з практичних аспектів діяльність аудитора базується на детальній оцінці компанії чи установи з метою виявлення її слабких та сильних сторін.
Однак іноді це дослідження змінюється або пошкоджується завдяки ряду причин, які слід виділити:
- Погане використання методологій: Існує ймовірність того, що аудиторський аналіз не проводиться за звичайними та стандартизованими механізмами. Неорганізоване та погано регламентоване проведення аудиту відкриває двері для можливих аномалій спостереження.
- Інвалідність аудитора: Для своєї роботи аудитор повинен мати спеціальну академічну та професійну підготовку. Ось чому, як правило, у цій професії існують плани кар’єри та ієрархії, що відображають здібності професіонала.
- Брак інформації або непрозорість: Проаналізована організація повинна надати аудитору всі свої ресурси та дані для правильного процесу. Недотримання цього пункту є однією з основних причин появи ризиків при аудиті.
- Неправильне читання даних: Аудитор повинен мати можливість спостерігати за реальністю компанії, враховуючи її дані. Неправильний аналіз їхньої ситуації та кон'юнктурної ситуації та компанії в її оточенні чи секторі спричинить зриви у підготовці остаточних висновків.
- Нормативні зміни: Іноді закони, що регулюють різні економічні сектори та території, зазнають змін, які безпосередньо впливають на аналізовані суспільства. Цю пристосованість потрібно виміряти та перевірити.
- Аутсорсинг: Хоча існують методи внутрішнього та зовнішнього аудиту, є випадки, коли виникають конфлікти інтересів. Цей факт передбачає необхідність у професіоналах, не пов'язаних з компанією.
Рекомендовані типи ризиків аудиту
Як наслідок інцидентів або проблем, що виникають під час аудиторської діяльності, первинні цілі цього можуть бути змінені.
Описавши причини ризику, з точки зору аудитора можна вказати на деякі найпоширеніші ризики, які більшою мірою стосуються фахівців з аудиту:
- Погане попереднє планування: Як зазначено вище, аудитор повинен запропонувати стандартизований процес дослідження та просуватися на різних етапах. Вони охоплюють певний проміжок часу з відповідним терміном.
- Неповне або недосконале дослідження: Неправильне тлумачення економічної інформації, наприклад, фінансової звітності, наприклад, а також поганий зв’язок із персоналом організації ускладнює аудит, і його слід уникати професіоналу.
- Відсутність перевірки та контролю: Адаптація до різних нормативних актів повинна бути вичерпною, тому юридичні та нормативні знання аудитора повинні бути повними при адаптації даних та характеристик оцінюваної компанії.
- Помилки зв'язку: Аудитор повинен достовірно повідомляти свої остаточні висновки через детальний та детальний аудиторський звіт. Якщо цей звіт не відображає реальності або не є корисним для компанії чи контролюючих органів, аудит не буде дійсним чи ефективним.