Montes de piedad - це некомерційні установи, які народилися в 15 столітті для надання позик людям, які не могли оплатити високі фінансові витрати, які стягували лихвари.
Montes de piedad з’явився в Італії як ініціатива отців францисканців між 1462 і 1490 рр. Таким чином, вони представили можливість для осіб, які потребували фінансування і не могли сплатити високі процентні ставки, встановлені лихварами того часу до 200% річний.
Ці благодійні організації надавали позикові кредити, тобто підкріплені гарантією застави, наприклад, ювелірними виробами чи одягом. Таким чином, маючи цю гарантію, позика не нараховувала відсотків.
Варто зазначити, що при кредиті під заставу кредитор зберігає заставу під час заборгованості. Після скасування позики гарантія повертається власнику. В іншому випадку, якщо боржник не виконає зобов’язання, позикодавець може його продати.
Історія гір благочестя
Як ми вже згадували раніше, гори благочестя народилися в Італії наприкінці XV століття за ініціативою монаха Бернабе де Терні.
Спочатку ці заклади з’явились у таких містах, як Перуса та Флоренція. Таким чином прагнули зіткнутися з обмежувальними витратами на позики, головним чином для фермерів, ремісників, дрібних купців і, загалом, населення нижчих класів.
Слід зазначити, що італійські міста заснували утворення, що називаються горами, ще з 12 століття. Це були державні фонди, на які можна було звернутись для задоволення потреб у фінансуванні, наприклад, на громадські роботи.
Потім було додано номінацію „de piedad” (ді П’єта), щоб розрізнити ті гори, які мали благодійні цілі.
Щоб підтримувати свою діяльність з часом, гори благочестя вимагали ресурсів за рахунок вкладів металевих грошей від користувачів, милостині, підтримки з боку королівської скарбниці та Церкви, серед іншого. Таким чином було зібрано фонд, за допомогою якого фінансувались позики.
Однак зазначеного фонду було недостатньо, так що від Латеранського собору V 1515 р. Був визнаний помірний інтерес до позикових кредитів, наданих благочестивими горами.
Монтес де П'єдад в Іспанії
У 15 столітті в Іспанії існували установи, які називались скарбницею милостині. Вони надавали позики під заставу без відсотків. Пізніше, якраз у вісімнадцятому столітті, з'явилися гори благочестя.
У 1702 р. В Мадриді за ініціативи священика Франциско Пікер була заснована перша іспанська гора благочестя. Пізніше ці установи розширились до інших міст та регіонів країни, завжди дотримуючись мети надання застави під низьку процентну ставку.