Згідно з даними Міжнародної організації праці (МОП), неповна зайнятість - явище, яке трапляється на ринку праці, де працівники повинні працювати менше годин, з меншою продуктивністю, а також з недостатньою кваліфікацією, щоб уникнути безробіття.
Отже, неповна зайнятість - це явище, яке виникає на ринку праці. У такій ситуації працівники, щоб уникнути безробіття, повинні знизити свою продуктивність праці, працювати на менш кваліфікованих робочих місцях, а також працювати менше годин. Це явище виникає, коли попит на робочу силу змінюється, або ринок праці не в змозі створити робочі місця. Це призводить до погіршення доходів працівників.
Подібна зайнятість, так само називається неповною зайнятістю.
Важливо зазначити, що неповна зайнятість - це не те саме, що і безробіття.
Види неповної зайнятості
Серед видів неповної зайнятості варто виділити:
- Зниження роботи через неналежне працевлаштування: Виникає, коли працівник бажає змінити роботу через отримання доходу нижче бажаного або за виконання професій, для яких він перекваліфікований.
- Безробіття через недостатню кількість годин: Це відбувається, коли працівник, перебуваючи в ситуації занять, виявляє своє бажання змінити роботу, оскільки хоче працювати більше годин.
Причини неповної зайнятості
Серед причин безробіття можна назвати такі:
- Відсутність активних програм та політики зайнятості.
- Високий рівень безробіття.
- Відсутність можливостей на ринку праці.
- Мало диверсифікована продуктивна модель.
- Надмірна кваліфікація в надлишку.
Який рівень неповної зайнятості?
Рівень неповної зайнятості є основним показником, який намагається виміряти, який відсоток зайнятих осіб із загальної кількості зайнятих перебуває у ситуації неповної зайнятості. Цей показник відповідає за вимірювання неповної зайнятості, як видимої, так і невидимої, яку має країна.
Не існує міжнародної та єдиної методології розрахунку неповної зайнятості. Неоднорідне регулювання праці різних країн перешкоджає однорідному вимірюванню, за якого можна отримати приблизну цифру.
У деяких країнах для свого розрахунку вони беруть середню заробітну плату, а також середню кількість відпрацьованих годин, намагаючись визначити тих працівників, які працюють за сумісництвом, які могли б працювати на повний робочий день, а також тих, хто має доходи нижче середнього. За допомогою цих даних метою є наближення рівня неповної зайнятості в кожній країні.
Різниця між неповною зайнятістю та безробіттям
Хоча поняття, як правило, плутаються, ми повинні знати, що ми не маємо на увазі одне і те ж.
У цьому сенсі неповна зайнятість - це явище, яке виникає, коли працівник, поки все ще працює, використовується недостатньо. Тобто, робота на роботі, яка не відповідає їхнім навичкам, а також зарплаті, яку вона вимагає.
Тоді як, з іншого боку, безробіття - це ситуація, коли працівник із вимушених причин не зайнятий жодною діяльністю. З цієї ж причини безробітні також не мають доходу; те, що не відбувається при неповній зайнятості.
Приклад неповної зайнятості
Уявімо, що у нас є робітник, який працює 4 години, через те, що його начальник не хоче наймати його на більше годин. Крім того, уявімо, що зазначений працівник є інженером, виконуючи свою професійну діяльність у харчовому ланцюзі. Отже, нарешті, уявімо, що цей працівник, беручи до уваги, що середня заробітна плата такого інженера, як він, становить 3000 доларів, отримує компенсацію 1500 доларів.
У всіх трьох випадках, навіть виконуючи лише один із них, ця людина була б непрацездатною.
