Диктатура пролетаріату, згідно з марксистською та комуністичною теоріями, полягає в тій ситуації, коли заробітчанський робочий клас виступає центром політичної та економічної влади держави проти буржуазного соціального класу.
Диктатура пролетаріату - один із найважливіших комуністичних постулатів. Він передбачає остаточний стан або максимальний вираз, до якого повинен прагнути окремий пролетарський працівник у суспільстві.
З існуванням різних комуністичних теорій ця концепція еволюціонувала від свого теоретичного походження, імплантованого Карлом Марксом та Фрідріхом Енгельсом у 19 столітті та поруч із оригінальним комуністичним маніфестом.
Таким чином, ця диктатура, результат закінчення класової боротьби та досягнення соціального панування робітничим класом, по-різному сприймає, беручи до уваги велику різноманітність точок зору, що існують у дослідженні самого комунізму, соціалізм і марксизм.
У той же час його успіх передбачає ліквідацію буржуазної влади та контроль над робочим класом. Буржуазна влада розумілася з соціалістичної точки зору як механізм їх експлуатації.
Основи диктатури пролетаріату
Для досягнення домінування пролетарського класу над буржуазним тезами комуністична та марксистська встановлюють низку загальних вимог, які слід виконати:
- Протистояння протиборчих класів. Пролетаріат і буржуазний клас повинні боротися за остаточний контроль над засобами виробництва та надбаннями, що існують в економіці.
- Кінцевим результатом має стати безкласове суспільство з повною рівністю пролетарських громадян. Тобто, не повинно бути економічної нерівності.
- Для успіху диктатури пролетаріату як міський робочий клас, так і селянський клас повинні співпрацювати під опікою першої групи.
- Нарешті, державний контроль та контроль над засобами виробництва повинен покладатися на комуністичну партію, єдину існуючу політичну силу та "гарантію" рівності та демократичної справедливості серед громадян.
- Територіально і нижче штату буде організація через різні ради з метою здійснення контролю за виробництвом і населенням.
Теоретично тріумф диктатури пролетаріату передбачає перехід від капіталізму до соціалізму в остаточному вираженні і передбачає успішну революцію пролетаріату як форми більшості та домінуючого суспільства.
